Історія порту

У 1824 році генерал-губернатор Новоросійського краю граф Воронцов спорядив експедицію з метою визначення місця для нового морського порту. Керівник експедиції - капітан Критський - був однозначний: кращого місця, ніж у Бердянської коси, - не знайти.

Історія Бердянського порту починається влітку 1830 року.

У 1-й чверті 19 сторіччя інтенсивний сільськогосподарський і промисловий розвиток родючого південного краю вимагав створення на цьому узбережжі порту.

2-го червня 1830 року газета «Санкт-Петербургские ведомости» повідомила про народження нового порту на півдні: «...керівництво дозволило нині відкрити Бердянську пристань 1 червня цього року». З перших днів на наш порт покладалися великі надії, йому пророкували яскраве майбутнє: «Відкриття цієї пристані обіцяє, згодом, великі вигоди не тільки найближчим місцям Катерининській і Таврійській губерніям, але і послужить добробуту багатьох інших місць».

Новий порт розвивався швидко та інтенсивно експлуатувався: у 1836 році тут з'явилося перше іноземне судно, а через три роки порт прийняв понад 100 іноземних кораблів і 188 каботажних. До середини минулого сторіччя його вантажообіг збільшився настільки, що порт зайняв провідне місце в країні з торгівлі зерном. У пам'ятній книзі Таврійської губернії з'явився запис: «Тепер немає вже сумніву, що для Азовського узбережжя Бердянський порт буде тим же, що й Одеса для Чорноморських берегів».

Йшли роки, разом із усією країною порт переніс усі тяготи революції, громадянської війни, розрухи.

Відродження почалося в 20-і роки. Вже в 1924 році було прокладено 2 км залізничних шляхів, встановлена 60-метрова причальна лінія, відновлене швартування іноземних суден.

Життя ввійшло в справжнє русло, порт продовжував працювати і рости. Але наступило страшне літо 41-го року. Під час окупації довелося пережити тяготи і порту, і всьому нашому місту. Коли в 1943 році Бердянськ був звільнений від фашистів, стало зрозуміло, що порт прийдеться відроджувати з попелу – при відступі каральні війська цілком його зруйнували. І він був відроджений. Уже 3 червня 1946 року порт приймає перше після війни судно – парову шхуну «Адлер».

Але час не стоїть на місці. Оновлений і загартований у негодах Бердянський морський торговельний порт стає сучасним високомеханізованим підприємством.

У 1980 році, на честь 150-річчя порт нагороджено орденом «Знак пошани».

Зараз Бердянськ – місто-курорт, відоме своїми найкращими санаторіями, базами відпочинку та дитячими оздоровчими таборами. Влітку населення міста збільшується у три рази. Сюди приїзджають відпочити не тільки з різних регіонів України, але й з СНД.

Бердянський морський торговельний порт, який розташован у межі міста, безумовно впливає на атмосферу, гідросферу та ґрунт регіону. Тому дуже важливо забезпечити екологічну безпеку не тільки акваторії, але й і міста, чому приділяють велику увагу.